- оточенець
- —————————————————————————————оточе́нецьіменник чоловічого роду, істотарозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
оточенець — нця, ч., розм. Військовослужбовець, який перебував або перебуває в оточенні ворожих військ … Український тлумачний словник
оточенець — (той, хто перебував / перебуває в оточенні ворожих військ); обложенець (у місті, фортеці) … Словник синонімів української мови
окруженець — нця, ч. Те саме, що оточенець … Український тлумачний словник